ХІРУРГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Хірургічними інструментами, інструментарієм, називається ціла група пристосувань, спеціально виготовлених для застосування в широкому колі хірургічних втручань, що порушують цілісність організму людини, або, навпаки, що відновлюють порушену цілісність.

Виходячи з цього, всі інструменти поділяються на інструменти загального користування та спеціальні інструменти. Приклади наборів спеціальних інструментів наводяться в посібниках з оперативної хірургії. Інструменти загального користування повинен знати кожен випускник медичного середнього або вищого навчального закладу.

Першою із великих груп виділяють інструменти для роз'єднання тканин. Цю групу формують такі відомі всім інструменти, як скальпелі, ножі, ножиці, пилки, долота, кусачки та ін.

Слід зазначити, що вони мають різні розміри, форми, особливості, отже, і область застосування. Навіть найпростіший інструмент – ручка скальпеля для знімних лез – буває трьох розмірів. Може бути з вимірювальною лінійкою і без неї, довгою і стандартною, до маленьких лез і великих.

До різальних інструментів відносяться також резекційні ножі, що застосовуються для розрізання щільних сухожильних тканин поблизу суглобів, та ампутаційні ножі. Всі вони мають різні характеристики, що стосуються довжини, особливостей заточування, наявності одностороннього або гострого обопільного леза.

Варто окремо сказати про скальпелі, найпростіших представників різальних інструментів. Вони бувають гострими і черевистими, з тонкою довгою ручкою для роботи в глибокій порожнині і з міцною масивною ручкою для роботи на поверхні. Можуть бути скальпелі також скоєно мініатюрними, коли вони використовуються для тонкої роботи з очним яблуком або нервовими закінченнями.

Але найбільшу підгрупу становлять ножиці. Здавалося б, вони всім знайомі та звичні в побуті. Але в хірургії ці інструменти настільки різноманітні за конфігурацією та областями застосування, що часом це викликає подив. Ножиці стандартні та судинні, для роботи в глибоких порожнинах та для розрізання перев'язувальних матеріалів; ножиці для видалення нігтів, що вросли, і для розрізання гіпсових пов'язок; ножиці для дроту, зняття швів та для перетину пуповини. Цей список можна продовжувати. По конфігурації бувають ножиці прямі та вигнуті, причому можуть бути вигнутими як по площині, так і по ребру. Розміри їх також дуже варіабельні. По закінченню різальної частини бувають ножиці гострі і тупоконечні, з двома гострими кінцями, двома тупими кінцями, з одним гострим і одним тупим кінцем.

Різноманітність інструментів підтримує така група як допоміжні інструменти. Представниками цієї групи є (розширювальні, фіксуючі та ін.: пінцети анатомічні та хірургічні; тупі та гострі гачки; зонди; великі розширювачі рани (дзеркала); корнцанги та ін. Всі вони призначені для забезпечення повноцінного доступу хірурга до оперованого об'єкта, ефективність втручання до стовідсоткової.

Наступною групою інструментів є кровоспинні, які відносяться багатьма класифікаторами вже до інструментів, що з'єднують тканини. Яскравими представниками цього підрозділу інструментарію є затискачі (типу Кохера, Більрота, Холстеда, «Москіт» та ін.) та лігатурні голки Дешана. Затискачі можуть бути прямими та вигнутими. Короткими та довгими, м'якими та жорсткими, з кремальєрою (спеціальним «замочком») між пальцевими кільцями та без неї.

З'єднання тканин не може обійтися без голки та голкотримача. Це ті пристрої, які є найголовнішими інструментами для з'єднання тканин. Голкотримачі в свою чергу можуть ділитися на загальнохірургічні та судинні, для роботи в глибоких порожнинах та короткі очні. Цікаво, що і вони різняться за способом захоплення та утримання голки. Найзвичніший голкотримач має кремальєру (зубчастий затискач між кільцями для пальців), такий інструмент називають голкотримач Гегара. Інші мають ручку у вигляді м'якої пластинчастої петлі, що з'єднується внизу своєрідною застібкою. Це голкотримач Матьє. І ті й інші голкотримачі знаходять своє застосування у хірургії, все залежить від професійних навичок та звичок лікаря.

Більшість хірургічних інструментів виготовляється із хромованої нержавіючої сталі. Але існують цілі лінії інструментів з підвищеною стійкістю до зламу та удару. У такому випадку частини інструментів, що випробовують при роботі ними найбільшу напругу, виготовляють із міцних матеріалів - титану та його сплавів, Іноді використовують інші складові металів, що підвищують міцність інструменту.

Число моделей хірургічних інструментів в даний час досягає декількох тисяч і у зв'язку з удосконаленням різноманітних методик хірургічних втручань постійно зростає. У цьому різноманітті будь-який фахівець може знайти будь-який необхідний інструмент.